(*13.03.1960) – поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991).
Автор поетичних збірок «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотчні птахи і рослини» (1991), «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія» (1997, 2002) та «Пісні для мертвого півня» (2004).
У центрі прозового доробку – романи «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003) та «замість роману» «Таємниця» (2007).
Есеїстика Андруховича на сьогодні видана двома збірками – «Дезорієнтація на місцевості» (1999) та «Диявол ховається в сирі» (2006).
Твори Андруховича перекладено і видано окремими книжками у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Словаччині, Швейцарії, Іспанії, Чехії, Болгарії, Хорватії, Білорусії. Серед ряду літературних нагород – Премія ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбурґ, Німеччина) за 2000 р., Спеціальна премія миру ім. Еріха-Марія Ремарка (Оснабрюк, Німеччина) за 2005 р., Ляйпцизька книжкова премія до європейського порозуміння (2006) та Літературна премія Центральної Європи «Анґелус» (Вроцлав, Польща, 2006).
