(30.ХІ 1935, с. Межиріч Канівського р-ну, тепер Черкаської обл.) – укр. поет, прозаїк, перекладач, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Після Межиріцької середньої школи (1953) закінчив Київський педінститут (1957), вчителював на Канівщині й Васильківщині (1957–1963), працював на журналістській та видавничій роботі (1963–1982). З 1991 по 2002 редагував українознавчий часопис для українського шкільництва «Жива вода». З лютого 1992 року веде літературне об’єднання «Радосинь».
Учасник діалектологічної експедиції в село Салтикову-Дівицю Куликівського району Чернігівської області (керівник Ф.Т.Жилко, 1955) та першої української антропологічної експедиції по Україні, Молдові, Білорусії, Росії (керівник В.Д.Дяченко, 1956), а також міжнародних конференцій з питань національної символіки, літератури й мистецтва (Київ, Прага, Вільнюс, Кіровоград).
Автор поетичних книжок «Отава» (1966), «Межиріч» (1974), «Золоті струни» (1981), «Сад» (1983), «Рось» (1985), «Доброю любов’ю» (1986), «Неопалима колиска» (трилогія, 1987), «Брама» (1991), «Родень» (1995), «Наші стежки додому» (2000), «Батиха»(2002), «Нáвистка»(2004), «П’ятерик»(2005), науково-популярного видання «Павло Чубинський» (2005); книжок для дітей «Щедринець» (1968), «Чебрики» (1970), «Білий Чаїч» (1973), «Мандри Жолудя» (1973), «У країні майстрів» (1974), «Ковзанка» (1978), «Ми будуємо дім» (1980), «Жар-півень» (1985), «Священна діброва» (1995), «Гарна моя казочка?» (1998), «Вишневий острів. Три повісті для дітей» (2001), повісті «Камінь-дерево» (2003), збірки казок, притч та оповідок «Летюча ящірка»(2003), поетичних «Ми ходили в зоосад»(2004), «Колискова для котика»(2004), «Горобець-хвастунець» (2005), «Котячий календар»(2006), повісті-казки «Хлопчик Горіхове Зерня та Лісовичка»(2007), книги віршів, казок, притч та оповідань у серії «Хрестоматія школяра» – «Мандри Жолудя»(2007), поетичної збірки «Ластівки над Россю і над Німаном» (2010); українського букваря «Материнка» (1992); шкільних читанок «Ластівка», «Біла хата», «Писанка» (1992), «Зелена неділя» (1993), «Короткого біографічного довідника» авторів цього букваря й читанок (під спільним псевдонімом Оксана Верес – разом із Галиною Кирпою); тритомної читанки-хрестоматії для дошкілля «Український садочок» (1997–1998, спільно з Галиною Кирпою), українського букваря-читанки «Соколик» (верстка), тритомної хрестоматії світової літератури для початкової школи «Світ від А до Я» (спільно з Галиною Кирпою, 2007)); кількатомної антології поезії української діаспори «Листок з вирію» (спільно з Галиною Кирпою – книга перша, 2001; книга друга, 2002); перекладів: із чеської – повісті А. Сантарової «Од вівторка до суботи» (1996), зі словацької – народних казок в антології «Співуча липка» (1981) та окремого видання «Словацькі народні казки» (1982, 1990), кáзки «Брати Місяці» (1981); з литовської – поезій М. Вайнілайтіса («Мій янтарик», 1980), Юст. Марцінкявічюса («Поезії», 1981), А.Малдоніса («Бурштин і троянди», 1984), М. Мартінайтіса («У світлі серця», 1985); багатьох авторів в антології литовської поезії (1985, упорядкував разом із Міколасом Карчяускасом), Юозаса Някрошюса («Чотири слова», 1990), поеми К.Донелайтіса «Літа» (1989), романів Вітаутаса Бубніса «Час долі» (1986) та В. Міколайтіса-Путінаса «Повстанці» (2002), п’єс Алдони Пуйшіте «Чорна королівна»(1993), Саулюса Шалтяніса та Леонідаса Яцинявічюса «Полювання на вогонь»(Балада про Моніку)(1988) і Юозаса Грушаса «Геркус Мантас»(2002), триптиха новел Юозаса Апутіса»Зелена звивина часу»(2004), книги литовських народних казок «Чарівний перстень»(2006), тетралогії Вітаутаса Рачицкаса для дітей [« Пригоди капчика»(2007), «Нові пригоди, або Капчик-2», «Перший любовний лист, або Капчик-3», «Давні знайомі, або Капчик-4»], повістей Вітаутаса В. Ландсбергіса «Любов коня Домінікаса» й «Мишка Зіта», Йонаса Авіжюса «Пригоди та походеньки Барда», Вітаутаса Рачицкаса «Її ім’я – Ніппа», «Ніппа хоче додому» та «Ніппа дома», книги Ядвіги Чюрльоніте «Спогади про Чюрльоніса», збірки Марцеліюса Мартінайтіса «Кукутісові балади»; з латиської – поезій А.Чака («Поезії», 1988); з російської – М.Гончарова («Кораблики», 1979), В. Берестова («Де чаєчка живе?», 1983, «Веселе літо», 2008); з білоруської – Олеся Рязанова («Жало стріли»); а також перекладів окремих творів Е.Межелайтіса, П.Шірвіса, Жемайте, К. Кубілінскаса, В. Бложе, А. Бярнотаса, Р. Кятуракіса, Й. Стрєлкунаса, Б. Балтрушайтіте, С. Ґяди, А. Мікути, М. Карчяускаса, А. Жукаускаса, Е. Матузявічюса, В. Реймеріса, В. Мозурюнаса, Ю. Юшкайтіса, В. Шульцайте, В. Рудокаса, В. Пальчинскайте, В. Каралюса, Няріми Нарути, Майроніса, К. Брадунаса, А. Пуйшите, М. К. Чюрльоніса, К.Шимоніса, К. Марукаса, П. Машьотаса, Й. Авіжюса, К. Борути, Й. Ліняускаса, А. Зурби, Б. Вілімайте, К. Сакалаускаса-Ванаґеліса, В. Петкявічюса, П. Цвірки, З. Ґеле, Вайжґантаса, Я. Дяґутіте, Й. Мікелінскаса, В. Рачицкаса, А. Дабульскіса, Й. Білюнаса, В. Креве, Р. Садаускаса, А. Льобіте, Р. Скучайте, Р. Кашаускаса, Л. Шимкуте, В.Бразюнаса, А.А.Йонінаса, Д.Пранцкєтіте, Г. Алексаса, Б. Йонушкайте, Д. Собецкіса, П. Пуките, В.Гедгаудаса, Д. Чяпаускайте (з литов.), І. Аузіньша, К. Скуєнієкса, М. Чаклайса, Ю. Ванагса (з латис.); Я. Неруди. Я. Пельца, В. Стухла, Ю. Доланського, Я. Скацела, Б. Ржіги, Я. Сайферта, Й. Чапека, О. Секори, Я. Гербена, К. Ербена, Е. Петішки, Ф. Тенчіка, М. Флоріана, О. Сироватки (чес.); Б. Максимовича, Я. Коласа, С. Панізніка, О. Рязанова, І. Колесника, Я. Сіпакова, В. Вітки, В. Сидоренка, Е. Акуліна (білорус.); К. Конецької (поль.); Д. Мягмара, Ж. Лхагви, Рінчена, Явухулана (монг.).
А також автор досліджень про Павла Чубинського, Степана Васильченка, Василя Сухомлинського, Кирила Стеценка, Михайла Кипу, Леоніда Полтаву, Ганну Черінь, В. Стеблика, Олексу Кобця, рід Симиренків, національну символіку; розвідок про українських та литовських письменників, художників, педагогів, про українсько-литовські літературні взаємини. Упорядкував антологію літературного об’єднання «Радосинь» (2004), альманах творів радосинців для дітей «Сонячна Мальвія»(2005, 2007), у серії «Золота бібліотека» уклав збірку творів Степана Васильченка.
Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Литовської РСР, лауреат премій імені Павла Чубинського (1992), Максима Рильського (1994), Івана Огієнка (1996), Лесі Українки (2010), Литовсько-Українського культурного Фонду імені Тараса Шевченка (1999, 2006) та Всеукраїнського культурно-наукового фонду Т.Г.Шевченка (2006), кавалер ордена Великого князя Литовського Гедімінаса ІІІ ступеня (1996) та ордена Лицарський хрест – «За заслуги перед Литвою»(2003).
Відмінник народної освіти України (1988). Нагороджений медаллю Всеукраїнського педагогічного товариства імені Гр. Ващенка (2006).
Книгу «Павло Чубинський» було висунуто на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка.
