1

2

3

4

5

6

7

8

ЛИСИЦЯ КРАДЕТЬСЯ сценарій короткометражного ігрового фільму 26.02.2012
Андрій Зланіч Слава Богу, єсть Крстаіч.
1. ІНТ. КИЇВ – КВАРТИРА КАТІ - ВЕЧІР На екрані перед глядачем змінюються одне за іншим віконця скайпу. У першому ми бачимо симпатичну дівчину років 20-ти, це Катя. Друге – сірий квадрат без відео з типовим аватаром. КАТЯ (французькою) Мсьє Бурійон... Мсьє Бурійон... Ви мене чуєте, мсьє Бурійон?.. Перепрошую, мсьє Буу... Телевізійна трансляція футбольного матчу на максимальній гучності за мить стає тихішою. Після цього роздається спотворений спеціальною програмою металевий голос БУРІЙОНА. ГОЛОС БУРІЙОНА (французькою) Та чую, чую... Катя, припиніть постійно вимовляти моє прізвище вголос... Моя завтрашня зустріч з читачами в силі? Ви мене зустрінете в аеропорту? КАТЯ Так, звісно зустріну. Можна попросити номер вашого мобільного? ГОЛОС БУРІЙОНА (іронічно) Катя, ви переклали мою книжку і досі користуєтесь мобільними? Напевне, у вас і аккаунт на фейсбуці є? КАТЯ Вибачте, мсьє, за дурне запитання... Щоб ми все ж таки не розминулись, можна я візьму в аеропорт букетик жовтих квітів? До завтра, мсьє... Зв'язок різко обривається. НАЗВА ФІЛЬМУ ТИТРИ КОМІКС #1: АНІМОВАНИЙ ЛІТАЧОК ДОЛАЄ ШЛЯХ МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНОЮ МАПОЮ З ФРАНЦІЇ В УКРАЇНУ. ЛЕТИТЬ ВИСОКИМИ ГОРАМИ, МАЛЬОВНИЧИМИ СТЕПАМИ, ЗЕЛЕНИМ ЛІСОМ, ПЕРЕЛІТАЄ ЧЕРЕЗ РІКИ, ПРОЛІТАЄ ПОВЗ ЧОТИРИ ФУТБОЛЬНИХ СТАДІОНИ. РАПТОМ СТАДІОНИ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ НА ВЕЛИКІ ЖОВТІ КВІТИ-МУХОЛОВКИ, ЯКІ НАМАГАЮТЬСЯ ЗЛОВИТИ ЛІТАЧОК. 2. ІНТ. КИЇВ – КВАРТИРА КАТІ — РАНОК Катя спить на ліжку, з головою вкрившись ковдрою. ПЛАКАТ НА СТІНІ: КНИГАРНЯ «Є». 8 БЕРЕЗНЯ, 18:30. ЖАН БУРІЙОН «ЛИСИЦЯ КРАДЕТЬСЯ». 1984 СПОСОБИ ВИЖИТИ У ВІРТУАЛЬНОМУ ГЕТТО. Ми чуємо скреготіння ключа у замку, двері відчиняються. В кімнату до Каті зазирає ГАВРИЛОВИЧ, батько дівчини. Підтягнутий чоловік років 50-ти у затасканому міліцейському бушлаті та форменому кашкеті з кокардою, в руках у нього дволітрова пластикова пляшка з пивом. ГАВРИЛОВИЧ Катюха, шо спим! Пора вставать! Ану, подйом!.. Подйом!.. Ще дєл повно... Давай, давай вставай! Розбудивши дочку, Гаврилович щезає на кухні. КАТЯ (хрипло) Пап, котра година? ГОЛОС ГАВРИЛОВИЧА Котра година? Батько вже смєну здав, котра година... Давай вставай, а то належиш собі конську голову отаку... Катя миттю зіскакує з ліжка. Волосся розкуйовджене, обличчя бліде, під очима синці. Під подушкою знаходить будильник. КАТЯ Блін, блін, блін... ГОЛОС ГАВРИЛОВИЧА Опля, борщик поріс у нас мохом... Холодильник пустий... Катюшенька, донечка моя, сонечко, я ж тобі хіба що отказую, а?.. Все ж для тебе роблю... Просила ремонт в хаті – пожалуйста... Всі гроші вбухав... А який ремонт зробив!.. А мог же старшенькому ланос з кредита викупить... Катюшенька, хіба важко було батьку хоч якесь яйце зварити? Катя дивиться на себе у дзеркало. До кімнати входить Гаврилович з пляшкою пива. КАТЯ Пап. ГАВРИЛОВИЧ Що таке? КАТЯ Пап, виручай. ГАВРИЛОВИЧ Що сталося? КАТЯ Пап, виручай. Треба поїхати. ГАВРИЛОВИЧ Куди поїхати? КАТЯ Зустріти Бурійона. ГАВРИЛОВИЧ Що?.. Ти в свойом умє?.. Батько не спав. Я хочу виспатись. І ввечері ще футбол... Я – Бурійона... Ти що? КАТЯ Ну, папа! ГАВРИЛОВИЧ Що? КАТЯ Ну, глянь же на мене... Куди я така поїду? Ну, папа... ГАВРИЛОВИЧ Ну, отака і їдь... 3А. ІНТ. АЕРОПОРТ БОРИСПІЛЬ – ТЕРМІНАЛ — РАНОК Гаврилович озирається В руці у нього мімоза і табличка. Обличчя без тіні посмішки. Серйозне, зосереджене. НАДПИС НА ТАБЛИЧЦІ МАРКЕРОМ: MONSIEUR JEAN BOURILLON В кишені у Гавриловича дзеленчить допотопний мобільний. ГАВРИЛОВИЧ (у слухавку) Да, Катюха... Нє, твого ще пока нема... Канєшно... Не волнуйся, все нормально, все хорошо... Катюха, ну не переймайся ти так... Всьо буде хорошо, всьо буде нормально... Катєнька, Євро на носі, твій батько вчить руководство як правильно з іностранцями казать, а ти до мене таке кажеш... Ну, Катя... Обязатєльно... Ага... Додому не везти... Я все поняв... Додому не веду, зразу на творчу встрєчу до тебе... Пойняв... Ти там чекаєш... Ну, не переймайся ти так, Катюха... Батько в тебе взросла людина... Доставлю в лучшєм відє... Зустріну, нагодую... Ну, канєшно... Альо... Альо... Розрядився... От, бійомать, а!.. Може... Може ще... Не виходить... До Гавриловича підходить насуплений БУРІЙОН, в руках у нього лише невеличкий шкіряний портфель з речами. БУРІЙОН (французькою) Ви хто?.. Та сховайте ви вже цю табличку. Весь аеропорт тепер знає, хто приїхав. ГАВРИЛОВИЧ (англійською) Hello, mister Bourillon. My name is Alexander Gavrylovich. How are you? (після паузи) Це тобі... Гаврилович урочисто вручає Бурійону букетик і табличку. Письменник крутить табличку в руках, розриває її навпіл. ГАВРИЛОВИЧ Правильно, вона не треба вже... Гаврилович знаходить в кишені м’яту пачку, дістає цигарку без фільтру, мне її в руках, нюхає, ховає за вухом. ГАВРИЛОВИЧ Куріть не хочеш?.. Нє?.. Бурійон посміхається, дістає з кишені диктофон. БУРІЙОН (в диктофон) Вже У Києві. Водій, чи хто це такий, зробив в аеропорту самокрутку. Який не який, але перфоманс. Імітація бунту проти транснаціональних тютюнових компаній... Хоче мені догодити. (до Гавриловича) Де Катя? Катя! Катя! ГАВРИЛОВИЧ А, Катя... Там... Понімаєш, телефон він розрядився. Батарєйка не держе. Я хотів тебе з’єднать, щоб ти з Катей побалакав, а воно отак всьо. Через сраку... Прошу... Прошу... Гаврилович тягне за собою Бурійона до виходу. 3B. НАТ. АЕРОПОРТ БОРИСПІЛЬ – ПАРКОВКА – РАНОК Гаврилович, попихкуючи сигареткою, за лікоть приводить Бурійона до своєї машини - старезної зеленої «Копійки». ГАВРИЛОВИЧ Оце таке, понімаєш... Машинка вона, канєшно, не фонтан. Мені її вже беушну пригнали. Зато старшенькому ланос в кредит взяв... Ну, давай сумочку... А я тобі скажу з Катенькою у мене вообщє проблем нема... Їй книжку купиш, воно вже й раде... Свята дитина... А я тобі так скажу... Батьки повинні жити заради своїх дітей. Правильно, отєц? Бурійон уважно прислухається, намагаючись розібрати, що цідить крізь зуби Гаврилович. Гаврилович відкриває двері авто, жестом запрошує Бурійона до салону, той одразу набундючується. БУРІЙОН Ви жартуєте?.. Це залізяччя здатне мене кудись довезти? Бурійон робить крок назад від машини, Гаврилович не розуміє його. ГАВРИЛОВИЧ Ну, так воно і є... БУРІЙОН Я, звичайно, критикую у своїх статтях суспільство споживання, але всьому є межа. Бачиш там кафе? Там я буду чекати на тебе, поки ти замовлятимеш мені таксі. Бурійон намагається пручатися, але Гаврилович, не зважаючи на нього, відпрацьованими рухами швидко запроторює письменника до салону на заднє сидіння. ГАВРИЛОВИЧ Міль пардон, мсьє... Ізвіняюсь за мою французьку... БУРІЙОН Так, так!.. Полегше!.. ГАВРИЛОВИЧ Я, канєшно, вибачаюсь за свою французьку... БУРІЙОН Не чіпай мене... Що це за витівки... ГАВРИЛОВИЧ Я, канєшно, вибачаюсь за свою французьку... Катя чекає... Ось тобі цвєточек... Поїхали... Їдем, їдем... Не волнуйся... БУРІЙОН Чорт! Це нечувано! ГАВРИЛОВИЧ Ми бистренько... БУРІЙОН Де Катя? Я хочу говорити з Катею! 4. ІНТ. В МАШИНІ ГАВРИЛОВИЧА – РАНОК Гаврилович веде машину та переповідає історію з життя. Бурійон – позаду. Червоний від злості, постійно силиться щось сказати, перебити водія, але не може вставити бодай слово. ГАВРИЛОВИЧ Якось служив я у вісімдесятому у Карелії. І от полковник устраює вечірню повєрку. Вистроїв на плацу весь лічний состав... Раз, два, три... Трьох бойцов не хватає! Йому кажуть, так вони пішли у Фінляндію... На рекогнісціровку... Він... Куди, шо?.. У Фінляндію?.. Прєдатєлі!.. Ізмєннікі Родіни! Найті!.. Наказать!.. Дісбат! І весь офіцерський состав побіг шукати Льоньку Мокія у Фінляндію... Прікінь?.. Гаврилович на мить змовкає, щоби перевести дихання. БУРІЙОН Ну, і хай... Гаразд... Це ваша помста. Ви насміхаєтесь наді мною за те, що я критикував вашу тачку. ГАВРИЛОВИЧ Ой, шо це я... Ля-ля-ля... Ти ж, певно, їсти хочеш?.. А хто б не захотів з дороги... Тримай... Пойдьот? Пойдьот? Гаврилович передає паперовий пакуночок з їжею з Макдональдсу. БУРІЙОН Чорт забирай, ви хочете мене до божевілля довести?.. Бурійон викидає пакунок з їжею у вікно, дістає з кишені диктофон. БУРІЙОН (шепоче в диктофон) Здається, я вліз у гівно. Напевно, це частина якогось глобального плану. КОМІКС #2: АВТОМОБІЛЬ ГАВРИЛОВИЧА ПРОЇЖДЖАЄ ПОВЗ СІРІ БЕТОННІ КОРОБКИ ФАБРИК ТА ЗАВОДІВ, ПОТІМ ЇДЕ ВЗДОВЖ ДОВГОГО СІРОГО ПАРКАНУ З КОЛЮЧИМ ДРОТОМ, ВРЕШТІ ЗУПИНЯЄТЬСЯ ПЕРЕД ВЕЛИЧЕЗНИМИ ВОРОТАМИ. В’ЇЖДЖАЄ НА СЕКРЕТНУ ТЕРИТОРІЮ. ЗЛОБНІ ЗОМБІ В УНІФОРМІ ЗАВОДЯТЬ БУРІЙОНА В РОЗКІШНИЙ КАБІНЕТ ВЕЛИКОГО БОСА. ТОВСТИЙ КЛОУН ПОЧИНАЄ ГОДУВАТИ ЙОГО ГАМБУРГЕРАМИ. ГАВРИЛОВИЧ Красота...Ти перший раз в Україні? От так жизнь как би і протєкаєт... Бурійон опускає очі вниз. Помічає на сидінні наручники та гумову палицю. Піднімає їх. Гаврилович, глянувши, пояснює. ГАВРИЛОВИЧ То я с дєжурства змінився... Чергую... Сутки-троє... А я тобі так скажу, отєц... Скільки у держави не воруй, а свого не вернеш... Автомобіль з героями обганяє джип, який, здійснивши кілька небезпечних маневрів, суне далі у напрямку Києва. ГАВРИЛОВИЧ Ну, куди ти?.. От, гадьониш!.. Ох, не люблю я цих мажорів! Як отой, знаєш, у кіно казав... I wanna fuck you!.. Правильно? БУРІЙОН (перелякано) Що?.. Ви – мене?.. ГАВРИЛОВИЧ Може, у мене проізношеніє хромає. I wanna fuck you... (крізь зуби) Усіх... Мажорів, кредиторів, банкірів, міністерство будівництва та житлово-комунального хазяйства... Всіх їх, бійомать... БУРІЙОН (стривожено) Послухайте, друже... Я не має нічого проти гомосексуалістів... У Парижі серед моїх друзів багато геїв, але щодо мене... Це зовсім не моє... (роздратовано) Чому саме я!.. ГАВРИЛОВИЧ (після паузи) Це тобі не Париж!.. Правильно, отєц? Понімаш мене? Понімаєш!.. Віжу, що понімаєш... Отако!.. Гаврилович показує Бурійону кулак, приязно посміхається. БУРІЙОН (в диктофон) Чорт... Я таки встряв у гівно. Мене викрав мій божевільний прихильник. Цей хлопець хоче мене зґвалтувати чи щось таке. КОМІКС #3: БУРІЙОН, МУЛЬЯШНИЙ ПЕРСОНАЖ, ПРИКУТИЙ НАРУЧНИКАМИ ДО БАТАРЕЇ. ПОРУЧ ПРИТАНЦЬОВУЄ АНІМОВАНИЙ ГАВРИЛОВИЧ, ВДЯГНУТИЙ У ШКІРУ ТА ЛАТЕКС. ПОГРОЖУЄ ПАЛИЦЕЮ. РЕГОЧЕ. ГАВРИЛОВИЧ Та не переймайся ти... БУРІЙОН (в диктофон) Приїхав в аеропорт з табличкою, ще й квіти жовті притяг... Я завжди знав, що мій скайп прослуховується... Тільки цього мені не вистачало... А, може, це взагалі не людина... КОМІКС #4: У ГАВРИЛОВИЧА РАПТОМ ВИРОСТАЮТЬ КРУТІ РОГИ, ОЧІ СТАЮТЬ ЖОВТИМИ, ЯЗИК РОЗДВОЮЄТЬСЯ. ВОДІЙ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО НЬОГО І НЕПРИЄМНИМ ГОЛОСОМ РЕВЕ: «ЦЕ ТОБІ ЗА ТВОЇ ГРІХИ, ЖАН БУРІЙОН! ХТО КАЗАВ, ЩО ЯКБИ НАВІТЬ БОГ І БУВ, ТО В НАШ ЧАС ЙОГО ВАРТО БУЛО БИ ВІДМІНИТИ? ЯК ТОБІ ДИЯВОЛ ЗАМІСТЬ БОГА?» РЕГОЧЕ. 5. НАТ. КИЇВ – ВУЛИЦЯ - РАНОК Автомобіль Гавриловича обережно повертає. Віконце відкривається, ми бачимо, як Бурійон викидає на тротуар спочатку свою книжку, потім наручники та палицю Гавриловича. ГАВРИЛОВИЧ Ти шо робиш?.. Ти шо робиш?.. То ж казьонне імущество... От ти, ну... Вообще... От, Господі... Автомобіль зупиняється. Гаврилович виходить з машини, збирає речі, ховає їх у багажник. Бурійон вибігає на свободу. Помітивши МІЛІЦІОНЕРА, що біля магазину п’є каву в пластиковому стаканчику, Бурійон щодуху біжить до нього. Підбігає до Міліціонера, починає хапати його за руки. БУРІЙОН Месьє! Ви розмовляєте французькою?.. Англійською?.. МІЛІЦІОНЕР Що сталось? БУРІЙОН Мене викрав псих. Він збоченець! Ось він! МІЛІЦІОНЕР Нормально, нормально... Міліціонер киває Бурійону головою, мовляв, розумію, все під контролем. Гаврилович, відсапуючись, підходить до них та починає дружньо плескати Міліціонера по животу. Той тисне його за руку. ГАВРИЛОВИЧ (до Бурійона) Мозгов нема?.. МІЛІЦІОНЕР Гаврилович, сколько лєт, сколько зім! ГАВРИЛОВИЧ (до Бурійона) Головой треба трохи думать... (до Міліціонера) Привєт... Я дивлюсь, Вітьок, поправляєшся на казьонних харчах... Ти так в управі? БУРІЙОН Це змова! Вони всі проти мене! Неймовірно! ГАВРИЛОВИЧ А зарплату підняли вам? МІЛІЦІОНЕР Как і тєбє тоже самоє... Ето твой інтурист?.. ГАВРИЛОВИЧ Та мій... Ти ж знаєш, Євро 2012, так воно – учєнія наближені до бойових... Бурійон робить кілька кроків назад, зривається бігти. МІЛІЦІОНЕР О, побєжал.. ГАВРИЛОВИЧ Ах, ти! Бійомать, стой! Гаврилович, плеснувши Міліціонера по плечу, біжить слідом. 6. ІНТ. КИЇВ – КНИГАРНЯ «Є» - РАНОК Творча зустріч Бурійона з читачами. За столом Катя, письменника немає. На столі купа книжок. Людей прийшло чимало, невдоволено гудуть. Один з читачів піднімає руку. ЧИТАЧ Перепрошую, пані... Анонсувалося, що пан Бурійон особисто презентуватиме свою книжку... Він приїхав в Україну, чи ні? Катя, крадькома зиркнувши на мобільний, починає вигадувати на ходу. КАТЯ Так... Він приїхав в Україну... Тобто немає підстав стверджувати, що він не покинув Франції... Розумієте, в останній момент трапилася така ситуація... Двері в книгарню грюкають, хтось, входячи, затримується на порозі. Катя дивиться з надією, але до книгарні входить ДІВЧИНА. КАТЯ (продовжуючи) Справа у тому, що такого інтелектуала як Жан Бурійон не могло не викликати зацікавленості у держави... І наразі його запросили у Міністерство внутрішніх органів прочитати лекцію. І Жан Бурійон. наразі читає лекцію з приводу захисту інформації працівникам МВС. 7. НАТ. КИЇВ – ПЕЙЗАЖНА АЛЕЯ – РАНОК Гаврилович намагається наздогнати Бурійона, той тікає. ГАВРИЛОВИЧ Що ти бігаєш?.. Тебе читатєлі ждуть... От, бійомать!.. Та не в ту сторону!.. Що ж ти бігаєш?.. Мене ж Катюха вб’є, якщо я тебе не приведу... Ти понімаєш мене, чи ні? 8. ІНТ. КИЇВ – ПЕЙЗАЖНА АЛЕЯ- РАНОК На лавці лежить Бурійон, зверху, важко сопучи, на ньому усівся Гаврилович та тримає його за груди. Деякий час чоловіки борються, крехтять. Нарешті спітнілий Гаврилович злізає з письменника. БУРІЙОН Хто ви такий? Чого ви від мене хочете? Обидва, важко дихаючи, спираються на спинку лавки. Гаврилович не відпускає Бурійона, тримаючи за руку, щоб той не втік. ГАВРИЛОВИЧ Ти їсти хочеш? Що я питаю, канєшно хочеш... Я хочу як вовк... Я б собаку з’їв би... Чуєш, давай підемо поїмо... Гаврилович показує на губи, мовляв, туди має потрапляти їжа. Відкриває та закриває рот, висовує язик, облизує губи. Так і сяк показує як функціонує його зубощелепна система. ГАВРИЛОВИЧ Поїмо... Поїмо, кажу... Пішли... Давай, вставай... Поїмо? БУРІЙОН Ви впевнені, що хочете цього?.. Бурійон несміливо обіймає Гавриловича за шию, притягує впритул до себе. З огидою цілує його в губи. Гаврилович кривиться. Щойно Бурійон відпускає Гавриловича з обіймів, той робить великий вдих, видих. Підходить впритул. Щосили б’є Бурійона головою в груди. Письменник падає на землю, заплющує очі. КОМІКС #5: ЗМІНЮЄТЬСЯ МУЗИЧНА ТЕМА, ЩО СУПРОВОДЖУЄ «КОШМАРНІ» КОМІКСИ, ВОНА СТАЄ ВЕСЕЛОЮ ТА ОПТИМІСТИЧНОЮ. АНІМАЦІЯ, У СВОЮ ЧЕРГУ, - ЯСКРАВІШОЮ ТА КУМЕДНІШОЮ. ДЕТАЛЬНО ПРОМАЛЬОВУЄТЬСЯ СЦЕНА ФІНАЛЬНОГО МАТЧУ КУБКА СВІТУ ІЗ ВИЛУЧЕННЯМ ЗІДАНА. КАРИКАТУРНИЙ ЗІДАН Б’Є ГОЛОВОЮ МАТЕРАЦЦІ В ГРУДИ. УДАР ГОЛОВОЮ СУПРОВОДЖУЮТЬ ГОЛОСИ РАДІОХВИЛЬ – ДИКТОРИ РІЗНИМИ МОВАМИ КОМЕНТУЮТЬ ЦЕЙ ЕПІЗОД. Бурійон розплющує очі й починає реготати. Гаврилович дивиться на нього стурбовано, чи не збожеволів француз. БУРІЙОН (кричить) Зідан!.. ГАВРИЛОВИЧ Я?.. Бурійон, лежачи, вказує пальцем на Гавриловича. Сміється. Зізу... Гаврилович посміхається у відповідь. Протягує руку, допомагає звестись на ноги. ГАВРИЛОВИЧ Вставай, Матерацці... 9. ІНТ. КИЇВ – ФУТБОЛЬНИЙ ПАБ - ВЕЧІР За довгим столиком Гаврилович, Бурійон та четверо ПОЧВАР – це побиті життям чолов’яги, успішний підприємець, український патріот - типові вболівальники. На столі десяток огранених бокалів з розливним пивом, гора сушеної та в’яленої риби на розгорнутих спортивних газетах. Напроти вболівальників телевізор показує футбольний матч. Бурійон, активно жестикулюючи, артистично ділиться враженнями. Гаврилович схвально киває головою, постійно силиться щось вставити, але Бурійон не дає йому мовити ані слова. БУРІЙОН Це було щось феноменальне! Ви пам’ятаєте чвертьфінал з Бразилією? Пам’ятаєте, як він знущався над бразильським захистом? Він проходив всюди. Це було фантастично! Без жартів, він неймовірний, наш Зізу. Артист! Він – справжній артист. Його техніка, його елегантність. Він дійсно геній! За Зізу! Почвари підіймають тост «За Зізу!». Гаврилович, схвально киваючи головою, звертається до Бурійона. ГАВРИЛОВИЧ Я тобі скажу, чемпіон світу! БУРІЙОН 1998 рік. ГАВРИЛОВИЧ Чемпіон Європи! БУРІЙОН 2000 рік. 1-й МУЖЧИНА (російською) Эх, молодёжь... Ну, причем здесь Зидан... Я уже не говорю про Пеле... Вот Марадона – это парень хоть куда... Гаврилович та Бурійон в один голос зневажливо скрикують. БУРІЙОН Марадона? ГАВРИЛОВИЧ Марадона? 1-й МУЖЧИНА Это была рука Господа Бога!.. А все эти ваш Месси, Зиданы – это факиры на час... Закінчення фрази губиться у загальному гулі, кожний починає протестувати, щось доводити, переконувати. 2-й МУЖЧИНА Игра на отбой... Мяч не держат... Центр поля сразу отдадут... 3-й МУЖЧИНА Англія – родоначальники футболу... 3-й МУЖЧИНА Дисципліна і порядок... Дисципліна. І порядок... 4-й МУЖЧИНА Правила ніхто не відміняв... ГАВРИЛОВИЧ Знатоки зібрались, бійомать... КОМІКС #6: ЧЕТВІРКА АНІМОВАНИХ ПЕРСОНАЖІВ СПЕРЕЧАЄТЬСЯ ПРО ФУТБОЛ У ЗАБІГАЙЛІВЦІ. СОТНІ ДЕТАЛЬНО ПРОМАЛЬОВАНИХ ЧОЛОВІКІВ СПЕРЕЧАЮТЬСЯ ПРО ФУТБОЛ НА МАЙДАНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. ТИСЯЧІ МАЛЕНЬКИХ СХЕМАТИЧНО НАМАЛЬОВАНИХ ЧОЛОВІКІВ НА МАПІ УКРАЇНИ З «ХМАРКАМИ» РЕПЛІК ПРО ФУТБОЛ УКРАЇНСЬКОЮ. СОТНІ ТИСЯЧ РІЗНОКОЛЬОРОВИХ ЦЯТОК НА МАПІ ЄВРОПИ З РЕПЛІКАМИ ПРО ФУТБОЛ ВСІМА ЄВРОПЕЙСКИМИ МОВАМИ. КІНЕЦЬ